“Демілітаризація України”: як Росія виправдовує свою агресію постачанням західної зброї
Повномасштабне вторгнення Росії почалося з “переможних” лозунгів кремлівських пропагандистів про “Київ за три дні” та обіцянок “демілітаризувати” Україну. У вересні 2023 року ця риторика знизилась до рівня скиглення постійного представника РФ при ООН Василя Небензі. Йому кортить “щомісячно обговорювати в ООН, як постачання західної зброї Києву позначається на перспективах врегулювання конфлікту”. У цих двох датах, власне, криється все, що потрібно знати про так звану “успішну” “демілітаризацію” України та бажання Кремля звинуватити Захід у затягуванні війни “до останнього українця”. Хоча між цими датами й вміщується майже весь наратив про “допоки Захід постачає Україні зброю, доти триватиме кровопролитна війна”.
У рамках проєкту “Бувай, файк” з'ясуємо детальніше, як Росія виправдовує свою агресію постачанням західної зброї до України.
“Ключовий наратив російської пропаганди щодо постачання озброєння та військової техніки до України полягає в наступному — війна буде тривати, допоки існує постачання до України військової техніки та озброєння. Це неправда, це є частиною російських інформаційно-психологічних операцій, а вони своєю чергою є частиною інформаційного забезпечення бойових дій. Тобто на полі бою воюють солдати з кулеметами, гарматами, на літаках та гелікоптерах, а в інформаційній сфері бійці інформаційного фронту намагаються зірвати постачання Україні західного озброєння для того, щоби зменшити можливості Збройних сил до опору”, – зазначає керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей.
Якщо говорити детальніше про те, як саме Росія розвиває цей наратив, можна помітити, що серед іншого Москвою активно кресляться “червоні лінії”. Вона погрожує “неодмінною відповіддю”, починаючи з постачання Bayraktar і Javelin на початку повномасштабного вторгнення, HIMARS, Patriot, Leopard згодом та F-16, ATACMS, Taurus уже зараз.
“Малюються червоні лінії, що у випадку постачання снарядів з урановим сердечником чи якоїсь високоточної зброї Росія залишає за собою право використовувати ядерну зброю. Це звичайна риторика погроз. Як ми бачимо, ні до чого вона не призвела. Якщо спочатку ми боролися за отримання Джавелінів, Байрактарів, потім танків, то зараз йде мова про постачання ATACMS і іншої високоточної зброї”, – підкреслює Соловей.
РФ не гребує брехнею про нездатність західної зброї протистояти російським “аналогам нєт” та хвалиться вигаданою статистикою знищеного західного озброєння. У Путіна свято вірять, що Patriot не впорається з “Кинджалом” і досі не можуть придумати цифру зі “знищеними” Leopardами та Patrioтами. Відбувається відверте пропагандистське окозамилювання щодо “ураженої західної техніки”, яке поставлене у РФ на держзамовлення.
“Зараз акцент робиться на кількох моментах. Перший — нібито недосконалість західної техніки. Другий момент — це неефективне використання українськими військовослужбовцями цієї техніки. Далі — це зловживання у використанні цієї техніки, а саме нібито продаж озброєння за кордон”, — зазначає керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
РФ влаштовує регулярні “дипломатичні” істерики на кшталт виступів Небензі в ООН або Путіна, коли той виходить із бункера, тому що ніде він більше не буває. Поїздок за кордон у нього немає. Та й сам Лавров здійснює вояжі хіба що країнами Африки та Азії.
Також країна-терорист не соромиться використовувати іноземні голоси російської пропаганди. Зокрема, РФ просуває наратив, що на війні в Україні наживається винятково американський військово-промисловий комплекс. Це, зокрема, робиться, наприклад, за допомогою ексведучого Fox News, улюбленця роспропаганди Такера Карлсона. Наприкінці січня він заявив, що “бенефіціарами війни “США-Україна-Росія” є американський ВПК”.
Не втрачають можливості у Кремлі використати й, наприклад, інших проросійських спікерів і нібито експертів. До пропагандистської діяльності росіяни активно залучають спадкоємців відомих історичних прізвищ на кшталт Бісмарка, Кеннеді та де Голля, які також доводять до західної аудиторії російські наративи, зокрема, щодо припинення постачання зброї Україні.
“Головним інструментом поставки російського контенту на західну аудиторію залишається Інтернет, але також у деяких країнах, в більшості країн, — телебачення. Залишаються різні useful idiots у вигляді експертів, політиків, громадських діячів, які підтримують російську повістку за покликанням своїх уподобань, умовно кажучи. Є частина, яка проплачена, робить це за гроші. І звичайно, це представництва Росії за кордоном, які вже давно перетворились з дипломатичних або культурно-просвітницьких (наприклад, “Російські дома”) на пропагандистські підрозділи”, — переконаний Ігор Соловей.
Зрештою, всі ці “червоні” лінії, маніпулятивні заяви та брехня, як самих росіян, так і їхніх закордонних симпатиків, створюють підтримку тезам про те, що “зупинення воєнного конфлікту в Україні дорівнює припиненню постачання зброї із Заходу”. Для цивілізованого світу очевидно — якщо Захід не допомагатиме Україні, війна триватиме і бойові дії можуть переміститися ближче до Євросоюзу. На те, що Росія не планує зупинятися, абсолютно прозоро натякають з сателіта РФ — Білорусі. Лукашенко планує “ екскурсію “вагнерів” до Варшави”, експерт Шпаковський обіцяє “влаштувати в цьому Жешуві поганому бавовну”, а місцевий аналог “Кисельова-Соловйова” на прізвище Азарьонок погрожує “зґвалтуванням Урсули фон Ляєн” і перманентним “радіоактивним європейським попелом”.
Такими заявами Росія не лишає світу іншого вибору, окрім як зупинити її і на полі бою, і в інформаційному просторі. І поки українські захисники та захисниці, за підтримки Заходу, боронять світ від “руского міра” зі зброєю в руках, кожен громадянин в Україні та за її межами може долучитися до захисту інфопростору від ворожої пропаганди.
“Перша заповідь інформаційної гігієни — читати й дивитися перевірені, верифіковані ресурси. Жодних “Баба і кіт” чи “Енергія на шару”, чи “Сплєтніца” і так далі. Ми не знаємо, хто їх веде, не знаємо, хто за ними стоїть, і дуже можливо, що їх веде не студент, не редактор з багаторічним стажем, а офіцер 72-го центру спеціальних операцій РФ. Тому перше — це ресурси, які ви знаєте і які не приховують свою приналежність. Друге — це не діяти емоційно під дією тієї чи іншої інформації. Якщо ви прочитали інформацію і хочете раптово з нею щось зробити, поширити, відправити другу, написати гнівний коментар, — порахуйте хоча б до 5, а краще до 10. Подумайте, чи ваша гнівна реакція на цей матеріал допоможе перемозі, допоможе вашому емоційно-психологічному стану, вашому спокою. А взагалі головний заповіт — розуміти, що всі російські ресурси, все, що йде з території Росії, — це не є медіа, це не є засоби масової інформації, це не є журналістикою, журналістики в Росії вже немає, вони її вбили 24 лютого. Усе, що йде з території Росії, — це інформаційні операції. Це люди, які забезпечують бойові дії інформаційними механізмами”, — дає поради Ігор Соловей.
Щодня Росія витрачає мільйони на пропаганду та намагається зробити усе можливе для того, щоб переконати Захід, що підтримувати Україну — це грати на боці слабшого, посіяти сумніви та зневіру в самих українцях, та перетворити нашу державу в очах світу на неспроможну державу. Усе це, щоб реалізувати свій міф про “Київ — рускій город” та поширити чуму “руского міра” далі.
Проте у кожного з нас є сила протистояти соловйовим і скабєєвим та не давати їм поширювати заготовки спецслужб. Спілкуйтесь з іноземцями, спростовуйте російські фейки та брехливі наративи. Говоріть про необхідність постачати зброю Україні та дякуйте за підтримку.
Цей матеріал підготовлено в рамках інформаційно-просвітницької кампанії з протидії дезінформації, яка реалізується 1+1 Media та Smart Angel у співпраці з експертними організаціями за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є винятковою відповідальністю редакції програми і необов'язково відображає позицію ЄС.