Блокада кордону в інтересах Москви: чому Польща ризикує перетнути точку неповернення у відносинах з Україною
Хоч, за словами президента Володимира Зеленського, нам треба дати Польщі трохи часу й все владнається, на межі колапсу ситуація на КПП “Дорогуськ-Ягодин”, де застрягло аж 2,5 тис. фур. А від понеділка, 27 листопада, починається цілодобове блокування пункту “Медика-Шегині”.
Українські далекобійники вимушені фактично жити в цих чергах. Бо, з одного боку, водії відповідальні за вантажі, які везуть, тому не можуть просто кинути свої фури. З іншого боку, польська поліція зганяє вантажівки на великі парковання біля доріг. Дуже часто це біля поля чи лісу, де немає ні пунктів обігріву, ні навіть туалетів. У водіїв вже закінчуються харчі, а воду вони вимушені брати у місцевих, які живуть поруч. На жаль, двоє українських водіїв померли в цих чергах. Справу розслідує польська прокуратура.
Коментуючи цю патову ситуацію, українські водії кажуть, що опинилися в заручниках мітингувальників, які начебто представляють інтереси польських перевізників. І поки ще чинна польська влада самоусунулася, вдаючи, що нічого не відбувається, ситуація на кордоні на межі колапсу. Мітингувальники погрожують блокувати пункт пропуску “Дорогуськ-Ягодин” аж до лютого. А це величезні збитки. Ба більше, блокада кордону може призвести до дефіциту деяких товарів і пального в Україні, бо в довжелезних чергах також застрягло чимало бензовозів.
ТСН.ua побував на польсько-українському кордоні та дізнався, що в самій Польщі думають про цю блокаду, яка може зашкодити двостороннім відносинам між нашими країнами навіть більше, ніж зернова криза.
Тінь Кремля: чому за блокадою може стояти Росія
Київ-Краків-Київ
Можливо, читачі ТСН.ua дуже здивуються, але в самій Польщі ЗМІ майже не висвітлюють колапс на кордоні з Україною. Про це не пишуть газети, немає сюжетів на телебаченні, а чимало пересічних поляків, з якими ми говорили, вперше почули про цю проблему від нас.
Наразі в країні триває міжвладдя. На парламентських виборах 15 жовтня перемогла обʼєднана опозиція чотирьох політсил за лідерства колишнього польського премʼєра Дональда Туска. Вже навіть Сейм отримав нового спікера – Шимана Головню, який представляє партію “Польща 2050”, що входить до нової коаліції з “Громадянською коаліцією” Туска, Польською селянською партією та “Новою лівицею”.
Але президент Анджей Дуда, представляючи керівну до цього два строки поспіль партію “Право і справедливість” (ПіС), яка здобула перемогу на виборах, посівши перше місце, але зібрати коаліцію, як і голоси під свій уряд, вони не зможуть, віддав право першим сформувати уряд чинному премʼєру Матеушу Моравецькому, який також представляє ПіС.
Вже в понеділок, 27 листопада, він має представити склад свого нового уряду. Але, за словами багатьох польських журналістів, які висвітлюють внутрішню політику, не схоже, щоб Моравецький взагалі вів якісь коаліційні чи перемовини з потенційними кандидатами на міністерські посади. Тому рішення Дуди надати Моравецькому право сформувати уряд – це затягування часу, щоб нашкодити рейтингам Туска та його майбутнього уряду.
Що на кону? В Польщі дуже дискутується питання доступу країни до різних структурних фондів ЄС. Брюссель їх заблокував через відхід ПіСу Ярослава Качинського від демократичних стандартів, свободи преси та верховенства права. ЗМІ вже пишуть: щойно Туск обійме посаду премʼєра Польща отримає доступ до додаткового фінансування ЄС. Йдеться аж про 60 млрд євро. А в Польщі вже почалися економічні проблеми. Тому ПіС робить все можливе, щоб затягнути час.
Блокада кордону з Україною – теж дуже хороший інструмент нашкодити майбутньому уряду Туска.
По-перше, ПіС і Качинський прекрасно розуміють, що час їхнього перебування при владі добіг кінця. Не рідко в своїх бідах вони звинувачують Україну й нашу, за їхніми словами, невдячність. Тому, як кажуть в Україні, – “горить сарай, гори й хата” – йдучи, чому б не нашкодити своїм наступникам, ще більше зіпсувавши відносини з Україною.
По-друге, повторимося, наразі польська економіка переживає не найкращі часи. А, лише за три квартали цього року польський експорт до України зріс на третину. Тому блокада кордону – це постріл собі ж у ногу й збитки також для польських виробників і перевізників.
Хто стоїть за блокадою? Коли протест на кордоні тільки починався, ТСН.ua вже писав, що насправді за ним стоїть дуже конкретна політична сила – партія “Конфедерація”. Їй навіть пророкували коаліцію з ПіС, якби вона набрала понад 6% на виборах 15 жовтня. Ще на етапі передвиборчої кампанії “Конфедерація” виступала за припинення надання допомоги Україні, закликаючи навіть зупинити українізацію Польщі, а потім активно долучалася до заборони імпорту й транзиту українського зерна.
Формально акцію проводить утворений лише у вересні “Комітет захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту”. Проте, за цією блокадою кордону, якій наразі кінця й краю не видно, стоять конкретні прізвища, а саме очільник люблінського осередку “Конфедерації” Рафал Меклер, який також є власником логістичної компанії. Він підтримував протести польських фермерів проти імпорту українського зерна й навіть вимагав від України сплатити 100 млрд злотих ($25 млрд) за допомогу Польщі під час російської війни.
За словами наших водіїв, які вже кілька тижнів стоять у чергах, логістична компанія Меклера займається міжнародними перевезеннями. До 24 лютого 2022 року вони в основному фокусувалися на ринок Білорусі та Росії. Проте, за їхніми словами, після початку повномасштабної війни вони втратили ці ринки. Проте кордон із Білоруссю вони чомусь не блокують, звинувачуючи у всьому українців.
По-перше, за словами директора Інституту світової політики Євгена Магди, в діях групи польських перевізників є великий інтерес російських спецслужб. Експерт не вірить в їхню випадковість, адже вони дуже розраховані за часом і простором. Чого лише варте створення у вересні цього року згаданого вище Комітету, який начебто офіційно й стоїть за блокадою. Проте й з боку коаліції Туска, яка от-от прийде до влади (а офіційне призначення Туска премʼєром очікується вже в грудні), не чути заяв щодо деблокади кордону чи солідаризації з Україною.
“По-друге, говорять, що за ними стоїть “Конфедерація”. Але це не має принципового значення. Тут потрібна взаємодія українських і польських спецслужб. Кілька років тому Польща затримувала причетних до підпалу будинка Товариства угорської культури в Береговому. По-третє, ми не можемо просто так розраховувати на Туска, бо у нього будуть свої проблеми. Якщо ми вважаємо, що Туск прийде й порядок наведе – це достатньо наївно. Тому, по-четверте, ми маємо проводити спільні польсько-українські заходи на території Польщі, де б доводили, для чого треба розблокування кордону, бо в такий спосіб поляки грають на руку Росії, сприяють розхитуванню ситуації в Україні, псують наші відносини, а також послаблюють і Польщу, яка втрачає кошти, які могла б заробити на перевезеннях”, – прокоментував ТСН.ua Євген Магда.
Кордон у заручниках: що вимагають польські перевізники
За словами експерта, висунуті вимоги невипадково неприйнятні – їх неможливо виконати. Це ще раз підтверджує невипадковість блокади саме тут і зараз. Деякі українські депутати навіть заявляли, що польським мітингувальникам дуже часто платять по більш ніж 4 тис. грн на день. Із польського ж боку лунають звинувачення, що Київ навмисно запровадив електронну систему “єЧерга” для перетину кордону, щоб наживатися на корупції.
Які вимоги висувають польські перевізники:
- відновити дозволи для українських водіїв для роботи в ЄС;
- надати доступ до української системи “Шлях”;
- вилучити польські машини з української системи “єЧерга”, створивши нову винятково для польських перевізників;
- пропускати порожні польські вантажівки поза чергою;
- заборонити реєстрацію в Польщі фірм-перевізників, які фінансуються з-поза меж ЄС.
Проте, найголовніша вимога, – це, звичайно, відновлення видавання дозволів українським водіям. До повномасштабного російського вторгнення Україна мала двосторонні договори з кожною окремою країною ЄС щодо цього. Після 24 лютого 2022 року Брюссель їх скасував, уклавши з Києвом договір про вантажні перевезення автотранспортом. Наразі він діє до 30 червня 2024 року. За словами заступника міністра інфраструктури України Сергія Деркача, фактично блокадники домагаються скасування цього договору про вантажні перевезення. Проте Польща не є підписанткою угоди, а Єврокомісія вже пригрозила Варшаві санкціями за продовження блокади й порушення європейського законодавства.
Проте експерти сумніваються, що проблема зрушить із мертвої точки й кордон розблокують, поки не буде сформований новий уряд Дональда Туска. За словами кандидата політичних наук, експерта-міжнародника Станіслава Желіховського, проблема ще й в тому, що до блокади доєдналися й фермери з асоціації “Ошукане село”. Саме вони почали акції ще пів року тому, які потім переросли у відому зернову кризу. Цей рух також повʼязаний із партією “Конфедерація” та інтересами Москви.
“А в самій “Громадянській коаліції”, лідером якої є Туск, є представники, які лобіюють інтереси фермерства й були серед організаторів протестів фермерів навесні цього року. Плюс, коаліційну угоду також підписала Польська селянська партія, для якої це основний ядерний електорат. Тому зараз, коли уряд ще несформований, а Туск має отримати вотум довіри від цих політсил, які голосуватимуть, він не може піти проти них, сказавши про деблокаду кордону. Він в якійсь мірі на розтяжці між Брюсселем і своїми співкоаліціантами, та відповідно електоратом цих політсил”, – сказав ТСН.ua Станіслав Желіховський.
Звісно, до вирішення проблеми може долучитися також Євросоюз, ставши своєрідним арбітром між Україною та Польщею. Адже ринок автомобільних перевезень для Польщі – це біля 7% ВВП. Тому, як бачимо, не лише експорт українського зерна стане проблемою, яку треба буде вирішувати на шляху до нашого вступу до ЄС. До того ж, до вступу Польщі до ЄС 2004 року, лідерами на ринку європейських автомобільних перевезень були німці, французи та італійці. Проте кордони вони чомусь не блокували, коли поляки почали складати їм конкуренцію.
“У цій блокаді я бачу все ж таки не стільки можливо якісь економічні чи фінансові вимоги про повернення до видачі дозволів чи скасування “єЧерги” для польських перевізників. Це просто ширма. Це політичні міни з боку ПіСу (проти майбутнього уряду Туска – ред.). Ми не можемо цього довести. Але там замішана Конфедерація, якій пророкували коаліцію з ПіС. Зараз, коли буде створено уряд Туска, зі всіх політсил, які пройшли до парламенту на виборах 15 жовтня, в опозицію йдуть дві політсили – ПіС і Конфедерація. Тобто, фактично в якійсь мірі вони можуть бути ситуативними союзниками”, – додав Станіслав Желіховський.
За даними Федерації роботодавців та Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, за ці три тижні блокади прямі втрати української економіки склали 400 млн євро, а непрямі – до кількох мільярдів. І, незважаючи на обіцянки блокадників пропускати гуманітарну допомогу та пальне, більшість із них так само заблоковані в цій черзі. Днями Росія здійснила наймасованішу атаку “Шахедами”, маючи на меті повторити минулорічну спробу знищити нашу критичну інфраструктуру. Тому дефіцит пального в умовах повномасштабної війни з Росією – “найкраще”, що своєю бездіяльністю можуть зробити чинний і майбутній уряд Польщі під час зими.
Угорщина та Словаччина вже не можуть впоратися з потоком машин, бо із заблокованого польського кордону всі їдуть туди. Українським далекобійникам, які застрягли в чергах, вже доставили їжу та ліки. Також Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури почало збирання даних для евакуації водіїв. Наразі, за словами Сергія Деркача, близько 20 далекобійників хочуть поїхати до України на певний час, поки проблема не вирішиться.