Вибори до Європарламенту-2024: наступний склад може бути більш “антиєвропейським” – Politico
Вибори до Європейського парламенту пройдуть 6-9 червня 2024 року. Вибори в 27 державах-членах Євросоюзу, у яких братимуть участь понад 400 мільйонів європейських виборців, визначать склад асамблеї, що налічує 720 місць, на наступні п’ять років. Останні вибори відбувалися 2019 року. Вибори 2024 року стануть першими європейськими виборами без Великої Британії, яка вийшла з Євросоюзу 2020 року.
Як йдеться у матеріалі Politico, кожні п’ять років європейські політики хвилюються про зростання популярності радикалів і популістів напередодні виборів до Європарламенту.
“Але потім небезпека раптово, здається, зникає, оскільки традиційні лівоцентристські та правоцентристські сили, які створили Європейський Союз, формують коаліції, які стримують більш радикальні партії”, – пише видання.
На виборах 2024 року, за прогнозами, націоналістичні праві та ультраправі депутати можуть отримати майже чверть місць у Європейському парламенті в червні.
Основні політичні групи в Європарламенті – правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП), лівоцентристські соціалісти і демократи (S&D), центристська “Оновлення Європи” (RE) і “Зелені” (G/EFA) – можуть втратити деякі місця в Європарламенті.
Більш радикальні ліві і, особливо, популістські праві, включаючи Європейську групу консерваторів і реформістів (ECR) та ультраправу “Ідентичність і демократія” (ID), стануть головними переможцями, отримавши реальну можливість вперше увійти до коаліції більшості.
“Навіть якщо правоцентристи, які наразі вважаються першими на виборах, відмовляться сформувати правлячу коаліцію з дедалі більш потужними маргінальними партіями, все ще є значний шанс, що ультраправі вперше зможуть впливати на політику Європи і порядок денний. Що загрожуватиме священним цінностям ЄС щодо верховенства права та прав людини, а також може заблокувати або навіть скасувати основні закони про екологію та клімат”.
Саймон Гікс, професор порівняльної політології Інституту Європейського університету, прогнозує, що ультраправа політична група Ідентичності та демократії (ID) у Європейському парламенті, шоста за величиною з семи, отримає 40 місць у червні, тобто група може мати 98 законодавців, піднявшись на третє місце, яке зараз займають ліберали. Тут вже розташовані німецька правопопулістська політична партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD) і французька ультраправа партія “Національне об’єднання” (RN).
Якщо нинішня European Conservatives and Reformists, ECR) – консервативна фракція євроскептиків-конфедератів у Європейському парламенті, яка складається з 62 членів парламенту, також збільшиться приблизно на 18 місць. За прогнозами Гікса, вона може стати четвертою за величиною групою в парламенті, випередивши як “Зелених”, так і лібералів.
Як повідомляють італійські ЗМІ, депутати Європарламенту від угорської партії “Фідес” після виборів приєднаються до правої групи Мелоні від ECR після виборів.
Цей крок збільшить ряди ECR, і польські націоналісти, які домінували в групі після виходу британських консерваторів, також готові до цього.
“Якщо буде заявка після виборів, ми будемо раді вести переговори та дивитися”, – сказав речник групи ECR Міхаель Штраус.
Говорячи про European Conservatives and Reformists (ECR) та ультраправу “Ідентичність і демократія” (ID), міністр канцелярії прем’єр-міністра Угорщини Ґергей Гульяс сказав цього тижня: “Я бачу реалістичний шанс для цих двох фракцій разом стати найсильнішою фракцією в Європейському парламенті”.
Це може вплинути на політику інституцій ЄС, які ухвалюють рішення, протягом наступних п’яти років.
Наприклад, збільшення представництва правих може ускладнити процес затвердження парламентом таких людей, як правоцентристська президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка керує виконавчим органом блоку і, за чутками, балотується на інший термін.
“Ультраправі фігури в Брюсселі облизують губи перед перспективою отримати більше повноважень у таких питаннях, як імміграція до кліматичних законів, коли справа доходить до формування мінливих коаліцій, які об’єднуються голосуванням у законодавчому органі ЄС”.
Європейський парламент завжди блокував крайніх правих від обіймання будь-яких впливових посад у парламенті, таких як головування комітетів, участь у переговорах або засідання в бюро топдепутатів Європарламенту, яке займається внутрішніми справами установи та її мільярдним бюджетом.
“Ключові гравці явно планують розділити основні групи, відтягнувши центр від соціалістів і лібералів”.
Керівник Європейської народної партії (ЄНП) Манфред Вебер сказав, що група провела червону лінію проти того, що він називає антиєвропейськими радикальними правими.
“Мої три принципи, які я визначив як лідер партії: усі наші партнери мають бути проєвропейськими, бути проукраїнськими, бути проверховенством права”, – наголосив він.
Але ЄНП протягом місяців стикалася з нападками з боку соціалістів, лібералів і зелених за загравання з партіями, які стоять праворуч. У деяких членів ЄНП може виникнути спокуса працювати з правими партіями, навіть без укладання офіційних коаліційних угод.
Вебер відкинув будь-яку можливість співпраці з ультраправими партіями, зокрема назвавши польську партію “Право і справедливість” (PiS) у ECR, “Альтернативу для Німеччини” (AfD) від ID та Національне об’єднання Франції (RN).
Ультраправі законодавці, схоже, мають план обійти “стіну”, яка блокує їхню владу та вплив.
Минулого тижня лідерка французької ультраправої партії “Національне об'єднання” Марін Ле Пен накинулася на своїх німецьких колег за те, що вони занадто екстремальні щодо планів депортації мільйонів людей, які обговорювалися на конференції та оприлюднили журналісти. Вона поставила під сумнів, чи зможуть вони залишитися в одній групі на рівні ЄС.
Проте йдеться не лише про місця в Європарламенті. Європейська рада, що складається з очільників урядів блоку, керує політичним напрямком блоку та керує потужною Європейською комісією, яка пропонує нові закони.
За столом Європейської ради вже є ультраправа прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і його популістський словацький союзник Роберт Фіцо.
“Цього разу буде непросто відкинути успіхи ультраправих, таке враження, що ось-ось почнеться новий момент”, – сказав один із дипломатів ЄС.
Читайте також провідні новини дня: