Два роки великої війни: головні здобутки і втрати України, криваві теракти РФ і головні цифри боротьби, що триває

Сьогодні, 24 лютого 2024 року, минає другий рік повномасштабної війни Росії проти України. За цей час Українська держава здобула багато перемог, але зазнавала й невдач. Ворог намагався не лише захопити українські території, а й знищити все живе на них шляхом ракетно-дронових атак по інфраструктурі, по мирних людях. На тлі запеклих боїв, що тривають, дефіциту озброєння та масованих атак по цивільних Україна досі стоїть і продовжує відстоювати свою незалежність та свободу.

ТСН.ua зібрав головні події за два роки повномасштабної війни.

Два роки війни – перемоги і поразки, хронологія подій

У перші два місяці повномасштабного вторгнення російські війська вдерлися на території дев’яти областей України, чотири з яких окупували майже повністю. В оточення потрапили Суми, Чернігів, тривали важкі бої за Київ та Харків, ворог захопив Херсон і Маріуполь.

Військово-політичне ккерівництво України тоді повідомляло, що ЗСУ діють методами “маневреної оборони” – спеціально відступають і дають росіянам просунутися вглиб, щоб розтягнути комунікації і бити по ворогу з усіх боків. Окупанти змогли проникнути до Бучі, Ірпеня, Бородянки, а також Ягідного на Чернігівщині, де вони катували, ґвалтували, вбивали і тримали в заручниках мирних жителів. Водночас, впевнено рухаючись танковими колонами по дорогах, російські війська зазнавали колосальних втрат.

Київська оборонна операція

У березні-квітні 2022 року українська армія здійснила, як здавалося тоді, неможливе: вибила окупантів з-під Києва, завдавши їм значної шкоди. Відступ ворога від столиці та всієї півночі України став настільки поворотним моментом у війні, що у Кремлі змушені були це пояснити “жестом доброї волі”, який окупанти виявили після переговорів з українською делегацією у Стамбулі.

Після цього ворог усвідомив, що взяти Київ “за три дні” не вдалося, Харків не здався, про Одесу було годі й мріяти, а величезні втрати примусили Росію перейти до менш амбітних планів – сконцентруватися на захопленні всього Донбасу.

Водночас Україна перейшла до планування свого наступу, аби звільнити всі захоплені ворогом території та вийти на свої кордони 1991 року.

Однією з перших і найяскравіших на сьогодні українських перемог у війні стало затоплення російського крейсера “Москва” – флагмана Чорноморського флоту. Він пішов на дно 14 квітня 2022 року, після чого світ зрозумів, що українці здатні не тільки оборонятися, а й відповідати на агресію ворога.

Звільнення Зміїного, Харківщини і Херсона

Влітку того ж року ЗСУ під час операції звільнили острів Зміїний: завдали росіянам нищівного удару і знищили всю їхню техніку. В загарбників не було іншого вибору, аніж тікати з острова.

У серпні-вересні українські війська провели блискучу Харківську стратегічну наступальну операцію, звільнивши від ворога всю область, і відкинувши противника ла лінію держкордону. Ця операція стала однією з найяскравіших сторінок в історії нинішньої війни.

Але Харківська операція була не єдиною. Паралельно українські сили методично з усією міццю завдавали ударів по загарбниках на Херсонському напрямку, які зрештою призвели до повного звільнення Херсона. На згадку одразу спадають сльози радості херсонців, які зустрічали бійців ЗСУ на центральній площі міста.

Звільнення Зміїного, Харківщини та Херсона стало апогеєм українських перемог 2022 року. Після цього і українці, і на Заході повірили, що держава здатна вигнати російські війська зі своєї землі.

Атаки по енергетиці

Однак радість від перемог була затьмарена атаками по енергетичній інфраструктурі України, які росіяни розпочали восени 2022 року. В Українських містах і селах діяли віялові відключення світла. Водночас брак наступальної зброї, танків, літаків і боєприпасів примусив українські війська відкласти свій контрнаступ.

Контрнаступ ЗСУ 2023 року

За місяці до літнього контрнаступу ЗСУ 2023 року російські війська збудували потужні лінії оборонних укріплень на фронті та облаштували величезні мінні поля. Їх можна було здолати лише найновішою технологічною зброєю, яку партнери не поспішли передавати.

За підрахунками аналітиків “Слово і діло”, що базуються на даних тепер вже ексзаступниці міністра оборони Ганни Маляр, протягом трьох місяців літнього контрнаступу ЗСУ вдалося звільнити 248,8 кв. км територій.

Українські захисники деокупували сім населених пунктів у Донецькій (Благодатне, Макарівка, Нескучне, Сторожове, Рівнопіль, Старомайорське, Урожайне) та п’ять – у Запорізькій області (Левадне, Лобкове, Новодарівка, П’ятихатки та Роботине).

На тлі контрнаступу ЗСУ власник російської ПВК “Вагнер” Євген Пригожин висловив претензії до військово-політичного керівництва РФ та оголосив про “похід на Москву”. Спроба, очікувано, провалилися, а через певний час росіяни оголосили про загибель Пригожина в авіакатастрофі.

ЗМІ і політики на Заході заявляли про своє розчарування українським контрнаступом 2023 року, який не призвів до тих результатів, на які там очікували. На переконання екскомандувача військами США в Європі генерал-лейтенанта у відставці Бена Годжеса, невдача контрнаступу ЗСУ – провина західних союзників України, а не військового командування чи політичного керівництва. Годжес аргументував це тим, Захід не зміг забезпечити українську армію усім необхідним для такої широкомасштабної операції, зокрема військово-повітряними потужностями і високоточною зброєю для ударів по російських тилах.

Батви за Бахмут та Авдіївку

Водночас для ворога пріоритетом залишилась повна окупація Донеччини та Луганщини. Реалізація цього плану розпочалася з наступу на Бахмут, який стартував ще в серпні 2022 року. Найдраматичніші події в районі міста відбувалися в січні-травні 2023 року. Спершу ЗСУ втратили Соледар, а потім і сам Бахмут. Росіянам вдалося захопити місто завдяки превазі в живій силі та артилерії. Ворога втратив у боях за Бахмут понад 60 тис. бійців, а ЗСУ – 7,5 рази менше.

У грудні 2023 року окупанти розпочали новий наступ широким фронтом на всій Донеччині. Ворог повністю захопив знищену Мар’їнку.

Від жовтня 2023 року російські окупанти почали наступальні дії в районі Авдіївки. Станом на середину грудня ворог вів штурмові дії щонайменше у 16 місцях. На штурм Авдіївки ворог кинув 40 тис. військових. Після місяців спротиву і пекельних боїв 16 лютого ЗСУ відійшли з позиції  “Зеніт”, а 17 лютого – повністю залишили Авдіївку та відійшли на вигідніші позиції.

Обидві битви – за Бахмут та Авдіївку – увійдуть в історію як найбільш кровопролитні. Однак на цей момент, за оцінками начальника ГУР Міноборони України Кирила Буданова, РФ не має сил для повного захоплення Донеччини та Луганщини – досягнення своєї головної мети.

Ба більше, Зеленський заявив, що Україна 2024 року планує не лише оборонятися, але й готувати новий контрнаступ.

Перемоги України в повітрі та на морі

2023 року українські війська постійно збільшували далекобійність своїх засобів ураження. Так, дрони почали долітати до Москви і бити по військових летовищах Росії. Сили оборони України завдали понад 20 ударів по аеродромах по всій території РФ, знищуючи і пошкоджуючи ворожі військові літаки.

У битві за Чорне море, не маючи власного флоту, Україна за допомогою дронових атак змусила російські кораблі відступити із Севастополя до Новоросійська. Але й там до ворожих суден дістають українські морські дрони.

Тільки за останні чотири місяці ЗСУ знищило 20% Чорноморського флоту РФ: удари ракетами та дронами по доках у Севастополі, де знищили перший підводний човен; ліквідація великого десантного корабля “Новочеркаськ” у порту Феодосії; знищення ремонтних доків у Керчі; удар по Новоросійську, де пошкодили ще один десантний корабель (“Оленегорський горняк”). Усі ці перемоги змусили російський флот відступити з української акваторії.

Українські сили також повернули під свій контроль так звані “вишки Бойка”. Завдяки цьому і проведенню двох наземних операцій на східному узбережжі Криму українські війська продемонстрували перспективи деокупації півострова, а це може відбутися лише через перешийок.

ЗСУ також допомогли повністю вирішити проблему з зерновим коридором, яким Україну та світ шантажувала РФ.

Війна на території РФ

2023 року війна торкнулася російської території не лише в повітрі, а й на землі. Влітку сформований із росіян легіон “Свобода Росії” здійснив кілька рейдів до Бєлгородської області. А наприкінці грудня “свободівці” провели серію боїв на Бєлгородщині, демонструючи асиметричні можливості, які можна використовувати у цій війні.

Найстрашніші атаки по цивільних та інфраструктурі за два роки війни

Окрім лінії фронту, Росія перетворила на поле бою всю територію України, завдаючи ударів по цивільних, житлових будинках, дитсадках, школах, лікарнях та іншій інфраструктурі, яка до війська не має жодного стосунку. Зауважимо, 2022-2023 року в окупантів була мета загнати Україну в блекаут, а 2023-2024 – ворог обрав дещо інший вектор на завдання ударів. Так, росіяни б’ють по портовій інфраструктурі аграрного сектору, по нафтогазовій галузі і оборонних підприємствах.

За даними Повітряних сил ЗСУ, від початку повномасштабної війни росіяни випустили по території України понад 8 тис. ракет усіх типів. На щастя, долетіли не всі. Зокрема, сили ППО знищили за цей період 25 із 78 “Кинджалів”, 406 із 843 “Калібрів”, 1176 зі 1513 ракет Х-101/Х-555.

ТСН.ua зібрав одні з найкривавіших російських теракті проти проти мирних українців від початку повномасштабного вторгнення.

Підрив Каховської ГЕС

В ніч проти 6 червня 2023 року російські війська підірвали греблю Каховської гідроелектростанції. Внаслідок затоплення водою, яка ринула з греблі, в зоні лиха опинилося близько 16 тис. людей, було підтоплено близько 80 населених пунктів, зокрема й частина Херсона.

Руйнування греблі спричинило масштабну екологічну катастрофу. За даними “Укргідроенерго”, відновленню ГЕС вже не підлягає.

Дніпро

14 січня 2023 року у Дніпрі сталася трагедія, яка забрала життя 46 людей. У суботу, коли більшість мешканців перебували вдома, окупанти вдарили ракетою Х-22 по багатоповерхівці на набережній. Ще 80 людей були поранені.

В одній із квартир у цьому будинку загинула майже вся сім'я Фігурних. Із семи родичів врятувати вдалося лише одну жінку. Майже добу під завалами перебувала 27-річна Катерина Зеленська, яка має вади слуху, тому не могла гукати на допомогу. Під час атаки жінка втратила чоловіка та однорічного сина, а її саму дивом врятували.

Запоріжжя

30 серпня 2022 року загарбники обстріляли цивільну колону на виїзді із Запоріжжя. Люди зібралися в пункті пропуску, аби виїхати до родичів на тимчасово окуповану територію. В цей момент ворог випустив по цивільних 16 ракет із комплексу “С-300”. Загинули 32 людини, ще 86 були поранені.

Ще одна жахлива трагедія в Запоріжжі сталася 9 жовтня 2022 року. Російська армія завдала удару по місту, застосувавши 12 ракет. Майже всі вони влучили в житлові будинки. Загинуло 17 людей, ще 89 були поранені.

Краматорськ

8 квітня 2022 року воро завдав удару ракетою “Точка-У” по вокзалу у Краматорську (Донецька область). Там саме перебували тисячі людей, які чекали на евакуацію. Ракета влучила в тимчасовий зал очікування. Загинула 61 людина, ще 121 особа зазнала поранень.

Часів Яр

9 липня 2022 року окупанти обстріляли ракетами з “Ураганів” Часів Яр (Донецька область). Ворог влучив у п’ятиповерхівку: були повністю зруйновані два під'їзди і під завалами опинилися десятки людей. Це один із наймасштабніших російських ударів за кількістю вбитих цивільних: жертвами атаки стали 48 людей, серед них і дев’ятирічний хлопчик, який помер разом із мамою.

Кривий Ріг

13 червня 2023 року внаслідок ракетного удару по Кривому Рогу (Дніпропетровська область) загинули 12 людей, ще 28 – постраждали. Загарбники серед ночі випустили по місту шість ракет, внаслідок чого були пошкоджені понад 70 житлових будинків. Також пошкодження отримати три школи і будівлі ще двох навчальних закладів.

Чаплине

У День Незалежності України, 24 серпня 2022 року, росіяни завдали кількох ракетних ударів по селищу Чаплине (Дніпропетровська область), де розташована залізнична станція. Там загорілися вагони пасажирського потяга. Загинули 25 людей, ще 31 особа постраждала. Серед жертв – пасажири потяга, люди, які перебували в авто біля залізниці, мешканці розташованого поруч будинку.

Ізюм

9 березня 2022 року, коли точилися запеклі бої за Ізюм (Харківська область), російська армія скинули авіабомбу на житловий будинок. Там у підвалі ховалися десятки людей. Загинули 44 особи – це офіційні дані. Водночас місцеві не дорахувалися у списках загиблих ще 10 сусідів. Росіяни майже три тижні не пускали рятувальників на допомогу до місця трагедії. А завали змогли почати розбирати лише через півтора року.

Кременчук

27 червня 2022 року окупанти завдали ракетного удару по торговельному центру “Амстор” у Кременчуці (Полтавська область). Там перебувала понад тисяча цивільних. Загинули 22 людини, ще майже 70 зазнали поранень.

Десна

25 червня 2022 року російська армія випустила 20 ракет по селищу Десна (Чернігівська область). Внаслідок атаки загинули 87 людей.

Чернігів

3 березня 2022 року внаслідок бомбардування житлових кварталів Чернігова російською авіацією загинули 47 людей, ще 18 – були поранені. Після влучання снарядів мешканці повилітали зі своїх квартир просто на асфальт, отримали травми, несумісні з життям, втратили кінцівки.

Бородянка

У Бородянці (Київська область) російські окупанти повністю знищили вісім багатоповерхових будинків, ще 32 були пошкоджені частково. Протягом 1-3 березня 2022 року лише від бомбардувань під завалами загинула 41 людина.

Вінниця

14 липня 2022 року росіяни моментально вбили 29 людей у Вінниці. Дві ворожі ракети влучили в будинок культури, де планувався благодійний концерт, третя – по площі поблизу медцентру. У вогняному пеклі опинилися десятки людей. Серед загиблих була й чотирирічна Ліза. Кадри із закривавленим дитячим візочком тоді облетіли весь світ. Її маму лікарі змогли врятувати.

Умань

Вночі 28 квітня наслідок ракетного удару по багатоповерхівці в Умані (Черкаська область) загинули 23 людини. Найменшому загиблому хлопчикові було півтора року. Окупанти майже повністю знищили один під'їзд – це 27 квартир.

Суми

7 березня 2022 року російська армія завдала авіаудару по житловому сектору Сум. Один житловий будинок був повністю зруйнований, ще 16 – частково. Загинули 22 людини.

Білогорівка

7 травня 2022 року у Білогорівці (Луганська область) окупанти скинули авіабомбу на школу, коли там переховувалися місцеві мешканці. Оскільки удар був дуже потужним, то шансів у людей вижити практично не було. Загинуло 60 людей, ще 27 зазнали поранень.

Куп’янськ

25 вересня 2022 року російська армія розстріляла цивільну колону в “сірій зоні” між окупованим Сватовим Луганської області та звільненим Куп'янськом на Харківщині. Жертвами стали 24 людини, серед яких було 13 дітей та одна вагітна.

Харків

1 березня 2022 року російські війська завдали вдарили двома ракетами “Калібр” по приміщенню Харківської ОВА. Трагедія забрала життя 29 людей. Постраждали ще 35. 

17 березня того ж року росіяни обстріляли гуртожиток у Харкові. Тоді російський “Іскандер” влетів у будинок, в якому перебувало багато мешканців. Вже вранці наступного дня окупанти влаштували ще одну серію ракетних ударів по місту. Загинули 25 людей, ще 35 постраждали.

Гроза

5 жовтня 2023 року росіяни атакували ракетою “Іскандер” кафе-магазин у селі Гроза Куп'янського району Харківщини, де саме відбувалися поминки за перепохованим українським військовим. Внаслідок удару загинули 59 мирних жителів. Серед жертв опинилися син та невістка військового, за яким були влаштовані поминки. Ракети на село навели брати-колаборанти – місцеві жителі.

Миколаїв

29 березня 2022 року у Миколаєві росіяни вбили 37 людей. Окупанти здійснили атаку на Миколаївську ОВА, ракета пробила будівлю. Жертвами злочину стали мирні люди, які виконували свою роботу.

Херсон

Коли у світі готувалися до Різдва, 24 грудня 2022 року, загарбники масовано обстріляли центр Херсона. Окупанти атакували цивільні об'єкти: ринок, торговельний центр, житлові будинки, адмінбудівлі. Загинули 11 людей, ще 64 були поранені.

Маріуполь

Досі неможливо порахувати, скільки українців росіяни вбили в окупованому Маріуполі (Донецька область). Одним із найжахливіших злочинів окупантів став авіаудар по будівлі драмтеатру 16 березня 2022 року. Там ховалися сотні мирних жителів, які втратили житло через ворожі обстріли. Атака забрала життя близько 600 людей.

А 20 березня 2022 року загарбники скинули бомби на школу мистецтв №12 у Лівобережному районі Маріуполя, де ховалося близько 400 маріупольців – жінки, діти та люди похилого віку. Кількість жертв невідома.

Вічна пам'ять усім загиблим від російської агресії в Україні.

Скільки територій звільнено та окуповано в Україні

На початку літа 2022 року російська армія контролювала майже 125 тис. кв, км, що становило близько 20% території України.

Станом на початок лютого 2024 року під окупацією залишалося 26% території України, повідомив на початку лютого президент Володимир Зеленський.

“Після двох років важливо, що нам вдалося захистити нашу державу. Близько 26% національної території все ще перебувають під окупацією, але ми бачимо, що російська армія не може значно просунутися. Ми їх зупинили”, – заявив глава держави.

За даними Страткому ЗСУ на кінець осені 2023 року, від початку повномасштабного вторгнення ЗСУ звільнили від ворога близько 39 тис. кв. км території. Під частковою окупацією перебувають території п’яти областей України: Луганщини (майже вся область), Запоріжжя, Херсонщини, Донеччини та Харківщини.

Збитки України від війни і допомога партнерів

• Прямі збитки, яких зазнала Україна від цієї війни, перевищують 63 млрд дол.
• Загальні втрати економіки – понад 600 млрд дол.
• Довкіллю заподіяно шкоди щонайменше на 57 млрд дол.
• За два роки партнери надали Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу на загальну суму 233 млрд дол. допомоги. З урахуванням останнього пакета допомоги від ЄС на 50 млрд євро та менших пакетів від інших партнерів, загальна сума може сягати 300 млрд дол.

Скільки людей виїхало з України за два роки війни

За даними Міжнародної організації з міграції ООН, за два роки від початку повномасштабного вторгнення з України виїхали понад 14 млн людей – майже третина населення. Близько 3,7 млн людей є переміщеними всередині країни, а майже 6,5 млн – біженці за кордоном.

Водночас до своїх домівок з-за кордону або з місць переміщення всередині країни повернулися понад 4,5 млн людей.

Скільки цивільних загинуло за два роки війни

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні у своєму останньому звіті повідомила, що за два роки повномасштабної війни загинули 10 582 цивільних, ще 19 875 мирних жителів зазнали поранень. Місія вважає, що фактичні цифри, ймовірно, будуть значно вищими.

Зауважимо, що досі неможливо точно встановити, скільки людей загинуло у перший рік великої війни в Маріуполі, Лисичанську, Попасній та Сєверодонецьку, де повідомлялося про великі жертви серед цивільних, адже доступу до цих територій немає через окупацію.

На початку 2024 року правозахисна організація Human Rights Watch оцінила кількість загиблих в Маріуполі цивільних щонайменше у 8 тис.

За останні два роки Управління ООН з прав людини “задокументувало масові катування, жорстоке поводження та свавільне затримання цивільних осіб російськими збройними силами. На окупованій території також були задокументовані випадки страт без суду, насильницьких зникнень і придушення права на свободу вираження поглядів і зібрань”.

“Довгостроковий вплив цієї війни в Україні відчуватиметься поколіннями”, – зазначив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк.

Викрадення українських дітей

Від початку вторгнення 2022 році росіяни примусово переселили тисячі українських дітей на підконтрольні окупантам території, надали їм громадянство РФ, примусово усиновила до російських сімей та створили перешкоди для возз'єднання з рідними і проживання на Батьківщині.

Ворог викрадав українських дітей після того, як їхніх батьків заарештувала окупаційна влада, чиї батьки були вбиті під час вторгнення, або після розлучення з батьками в зоні бойових дій. Росіяни також викрадають дітей з українських державних установ на окупованих територіях та через дитячі “літні табори” на території РФ. Щодо цих дітей ворог проводить русифікацію, яку можна вважати геноцидом, адже вона має на меті стерти національну ідентичність.

За даними єдиного державного порталу “Діти війни”, за два роки повномасштабних бойових дій 19,5 тис. українських дітей були депортовані або примусово переміщені. І це лише ті діти, чиї персональні дані відомі достеменно та верифіковані відповідними українськими органами влади. Точна кількість таких дітей може становити сотні тисяч і на сьогодні точно не відома.

Зауважимо, в березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна та уповноваженої з прав дітей в РФ Марії Львової-Бєлової за “незаконну депортацію” українських дітей. Це означає, що Путіна можуть заарештувати, якщо він поїде до будь-якої країни-члена Міжнародного кримінального суду. Відтоді російський диктатор намагається уникати закордонних візитів.

Втрати ЗСУ і ворога

Українське військово-політичне керівництво надалі не називає втрати, яких зазнали і зазнають Сили оборони у війні з Росією. В Міноборони не раз наголошували, що під час війни жодна зі сторін не оприлюднює точні дані про свої втрати, тому що цим може скористатися ворог для прогнозування подальших дій противника на полі бою. Щоправда, певна інформація про це таки з’являлася.

Так, у вересні 2023 року видання The New York Times з посилання на посадовців у США заявило, що втрати ЗСУ сягають близько 70 тис. загиблими та 100-120 тис. пораненими. Однак секретар РНБО Олексій Данілов назвав ці дані перебільшеними.

“Наша армія не настільки велика, щоб говорити про втрати в 70 тисяч військових. Ті, хто називає такі цифри, очевидно, не володіють точною інформацією про ситуацію в нашій країні”, – сказав Данілов.

У листопаді 2023 року Зеленський під час одного зі своїх виступів заговорив про українські та російські втрати, але зробив це філігранно.

“Ви маєте знати: я не можу ділитися з вами нашими жертвами, нашими втратами, але можу сказати, що їх на сьогодні мінімум уп'ятеро менше (аніж у ворога – ред.)”, – заявив глава держави.

У січні 2024 року голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що звернувся до Зеленського з пропозицією розсекретити дані про втрати України у війні. За словами самого нардепа, кількість загиблих українських військових є “набагато меншою”, ніж 100 тис.

В середині лютого новий головком ЗСУ Олександр Сирський сказав, ворог зазнає набагато більше втрат у живій силі, ніж українські війська: “Їхні втрати, особливо в загиблих, у 7-8 разів, за останніми даними, переважають наші втрати”.