На лінії фронту потрібно більше 220 підземних госпіталів для ЗСУ – СОО Метінвесту

Він розташований далі від лінії фронту та знаходиться глибоко під землею, а дві операційні дають змогу лікарям робити всі необхідні втручання, не транспортуючи поранених і не втрачаючи дорогоцінний час. Але таких шпиталів треба більше – мінімум 20 їх потрібно тільки вздовж лінії фронту. Про це розповів операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко у інтерв’ю.  

«Якщо йдеться про такий рівень шпиталю, облаштованого операційними та всім іншим устаткуванням, то на лінії фронту їх потрібно щонайменше 20 одиниць. Також ми маємо декілька розробок для рівня бригад: таких об'єктів потрібно десь 200 одиниць. Є ще менший об'єкт — для батальйонного рівня. Їх необхідно ще більше. Тому, на мій погляд, для нормального забезпечення системи надання допомоги та збереження життя захисників необхідно сотні одиниць підземних шпиталів різного рівня», – каже Мироненко. 

Він уточнив, що підземний шпиталь компанія Метінвест побудувала цілком за власний рахунок – за винятком спецобладнання, яке надали військові медики. Загалом цей стабілізаційний пункт обійшовся компанії у 20 млн грн, де 7 млн грн — це медобладнання, а 13 млн грн — вартість сталевих «криївок», їхнє облаштування, ремонт і встановлення.

«Самотужки задовольнити попит ми фінансово не зможемо. Адже витрачати на кожний великий шпиталь по 20 млн грн — це значне фінансове навантаження. Ми здатні задовольнити цей попит, але разом із державою. Тому що не може приватна компанія підміняти собою державу і все робити власним коштом. Навіть якщо йдеться про дешевші об'єкти бригадного чи батальйонного рівня, зважаючи на їхню кількість, це все одно будуть значні кошти. На жаль, ми не можемо запланувати на наступний рік витратити, наприклад, пів мільярда гривень на будівництво шпиталів. І тому це мають бути спільні з державою проєкти», – каже Мироненко. 

Він також розповів, що українська розробка підземних шпиталів викликає інтерес у європейців – там є схожі проєкти, але вони не пристосовані до такої війни, як в Україні, а є просто стаціонарними надземними спорудами, які надають схожий спектр послуг. 

«Але всі розуміють: якщо такий шпиталь чи містечко буде розміщено десь на відкритій території за кілька десятків кілометрів від фронту, то це лише питання часу, коли росіяни закидають його КАБами. Навіть якщо його зі всіх боків обмалювати червоними хрестами. Тому європейські аналоги, хоча вони за медобладнанням не гірші, та все ж не придатні для наших умов. Тому той досвід, який нині здобуває Україна, західні партнери вивчатимуть та імплементуватимуть у свої військові розробки й доктрини. Бо коли воюєш з таким противником, як росія, що має власну авіацію, бомби та широкий спектр засобів ураження, необхідно переносити життєво важливі об'єкти якомога глибше під землю», – каже Мироненко. 

Як відомо, від початку повномасштабного вторгнення Метінвест спрямував на допомогу Україні та її громадянам вже 7,7 млрд грн. З них 4,1 млрд грн були направлені на потреби ЗСУ, в межах мілітарної ініціативи «Сталевий Фронт Ріната Ахметова».