Освіта для менеджерів майбутнього. Чого навчають у Школі відновлення громад
Унікальність проєкту полягає в підході до навчання як комплексної відповіді на сучасні воєнні та майбутні повоєнні виклики для кожної окремої громади. Наша редакція в якості глядачів також долучилася до лекцій і поговорила з викладачами Школи, щоб дізнатися, що ж такого інноваційного у їхніх підходах та програмах.
“Ми можемо взяти на себе пасивну позицію, чекати, що колись щось відбудеться, але найкраща відповідь ворогу – це мати чіткий план відновлення. І мати компетенцію, як правильно це робити, – розповідає Олег Левченко, директор з розвитку ГО “Подільська агенція регіонального розвитку”. – Будуть відбудовуватися громади, в першу чергу. Бо як не буде людей, то не треба буде мостів, аеропотрів, доріг і так далі. Тому готувати громади потрібно обов'язково. Питання, як робити? Просто відновлювати-ремонтувати, чи робити щось зовсім нове трансформаційно. Як на мене, це дуже серйозний виклик – відбудувати краще, ніж було, задати нові алгоритми і підходи, що стосується внутрішніх процесів, управління, розвитку і так далі. Найголовніше, це запустити безпосередньо процеси всередині громад, нове розуміння, як має функціонувати громада, як вона буде конкурентна з іншими містами, в тому числі, європейськими”.
У Школі відновлення громад Олег Левченко проводив лекцію про стратегування та стратегічне планування. Основним його завданням було донести до громад правило взаємодії 3 основних сфер життєдіяльності міст: соціальної, екологічної та економічної. За словами викладача, дуже часто керівництво громад помилково робить ставку виключно на інвестиції та розвиток економіки, тоді як не менш важливим є забезпечення добробуту місцевих жителів. І навпаки – якісного життя людям не збудувати, якщо не забезпечити їх роботою.
Загалом варто сказати, що програма навчання школи побудована на ключових принципах створення міського середовища в рамках відбудови: нове життя для старих вулиць та будівель, приборкання автомобільного руху, поєднання «великої» і «малої» історій, інтеграція екологічного дизайну та урізноманітнення житлової забудови тощо. Але ці стратегії не є новими. Всі міста проходили схожий досвід після війн, катастроф та руйнацій. Тож вивчення світового досвіду, його аналіз на вдалі та невдалі кейси, і адаптація під українські реалії – одна зі стратегій майбутнього відновлення.
Розкласти це “по полицях” представникам громад допомагають провідні науковці у сфері урбаністики, архітектури, містобудування та місцевого самоврядування. Школа відновлення залучає світових спеціалістів, як у випадку з відкритою лекцією професора архітектури з Університету Меріленда (США) Метью Белла.
“Не намагайтеся перебудувати все і одразу, але користуйтеся можливістю виправити минулі помилки. Варто зрозуміти, що для вас є першочерговим, і на цьому сконцентруватися. Також варто залучити місцевих жителів до організації спільних заходів, які сприятимуть створенню громадських просторів. Це можуть бути прості, але ефективні рішення, такі як облаштування парків, скверів або дитячих майданчиків”, – поділився зі слухачами Школи Метью Белл.
Громадам пояснюють, що відновлення міст і територій вимагає не лише фінансових ресурсів, а, перш за все, глибокого розуміння власних потреб. Ключовими аспектами є ґрунтовний підхід до планування, спільна робота над створенням комфортних і доступних громадських просторів та акцент на простих, але ефективних рішеннях.
При цьому лектори активно акцентують увагу, що просто зробити “як у Європі” не вийде, через різницю законодавств, географічного положення, політичних передумов, історичного контексту. Тому менеджери періоду відновлення, щоб бути ефективними, повинні вміти аналітично та творчо підходити до викликів.
“Україна має використовувати знання та перекладати їх у власний контекст. Не просто копіювати, – наголошує Фулко Трефферс, урбаніст, засновник компанії 12N Urban Matters та виконавчий директор RO3KVIT, – Для експериментів та інновацій, де потрібне нове законодавство, може бути корисним проводити пілотні проекти на базі законодавства країн-членів ЄС. Наприклад, використання будівельних матеріалів вторинної переробки потребує нового законодавства, але спираючись на досвід Данії, Німеччини та Великої Британії як на основу для вивчення, ми можемо створити нові приклади та переосмислити ці напрацювання для України”.
Усі ці підходи для України не є новими, але вперше сконцентровані в такому цілісному вигляді, завдяки досвіду “Маріуполь Реборн”. Саме напрацювання цього проєкту лягли в основу розробки програми навчання Школи відновлення громад. Вона розділена на 4 модулі, міститиме практичні заняття та воркшопи. А по завершенню навчання кожна із громад-учасниць сформує власну візію відбудови.
Нагадаємо, Школа відновлення громад, заснована Асоціацією міст України та ГО «Маріуполь.Реборн», має на меті підготовку муніципальних менеджерів для періоду відновлення. Проєкт реалізується за підтримки Уряду Великої Британії в рамках програми UK International Development та Міжнародного республіканського інституту (IRI Ukraine) у партнерстві з Метінвест та SCM. Освітніми партнерами проєкту є Метінвест Політехніка, Національний університет «Києво-Могилянська Академія» та Українська Школа Управління.