Друге “пришестя” Трампа: Європа завмерла в очікуванні, в той час як Путін уже зробив свою ставку

Колись висхідна зірка та свіжа “кров” республіканців, губернатор Флориди Рон ДеCантіс, знявся з боротьби за президентську номінацію від Республіканської партії на виборах уже в листопаді цього року на користь Дональда Трампа. Тож тепер 45-й президент США залишився сам на сам із Ніккі Гейлі – колишньою губернаторкою Південної Кароліни та амбасадоркою США в ООН.

ДеCантіс зняв свою кандидатуру після перемоги Трампа в першому етапі президентських “праймеріз” в Айові (хоча американські ЗМІ пишуть, що це були партійні збори – кокуси, а перший етап праймеріз буде в Нью-Гемпширі – ред.). Не дивлячись на низьку явку (лише 15% зареєстрованих республіканців штату прийшли на кокуси минулого понеділка, 15 січня), ДеСантіс там фінішував другим, а Ніккі Гейлі – третьою. Проте, за словами експертів, причина далеко не в цьому.

По-перше, ледь не всі свої гроші ДеCантіс вклав саме в агітацію в Айові, тож тепер йому просто ні з чим іти на праймеріз в інших штатах. До того ж Трамп і ДеCантіс ділили спільне електоральне поле. Тому переважна більшість виборців ДеCантіса тепер відійде до Трампа.

По-друге, навіть якщо не всі республіканські виборці погоджуються з Трампом щодо деяких його заяв, уже не кажучи про два імпічменти та 6 січня 2021 року, коли трампісти штурмували Капітолій, більшість однаково підтримує його кандидатуру на президентську номінацію.

Наступний етап праймеріз відбудеться вже у вівторок, 23 січня, в Нью-Гемпширі, і за словами багатьох аналітиків, якщо й там Дональд Трамп набере щонайменше 50% голосів виборців, то для Ніккі Гейлі, а на неї зробили ставку впливові представники бізнесу, все закінчиться, хоч вона й обіцяє не знімати свою кандидатуру аж до “супервівторка” 5 березня, коли праймеріз проходять у 15 штатах одночасно.

Тож для Ніккі Гейлі вже все втрачено? Чи все ще може змінитися? Чи точно Дональд Трамп стане 47-м президентом США? Якщо так, до чого вже зараз треба готуватися Україні та Євросоюзу? ТСН.ua розкаже про основні американські політичні розклади і побоювання ключових європейських столиць.

Американські гірки: як суди можуть все змінити

Вісім років тому на республіканських кокусах в Айові Трамп посів друге місце, поступившись сенаторові Теду Крузу. 2024 року все інакше. Друге місце посів губернатор Флориди Рон ДеCантіс, який, знімаючи свою кандидатуру, заявив: “Для мене зрозуміло, що більшість республіканців на праймеріз хочуть дати Дональду Трампу ще один шанс”. Хоча ще на початку минулого року, за опитуваннями, ДеCантіс випереджав навіть Трампа і сприймався новим обличчям у Республіканській партії, бо не мав негативного шлейфу. Щоправда, підтримка Трампа в дечому допомогла ДеCантісу обратися губернатором Флориди.

Що ж, тепер Рон ДеCантіс – це вже зіграна карта. Принаймні на цих президентських виборах. Бо хто знає, що буде 2028 року, адже Трамп уже більше не зможе балотуватися. Свіже опитування CBS/YouGov показує: 70% республіканських виборців (найвищий показник за останній рік) вважають, що Трамп є найкращим кандидатом від партії, щоб перемогти Байдена. Опитування CNN винятково по праймеріз у Нью-Гемпширі свідчить, що шанси Ніккі Гейлі там дуже низькі: 50% проти 39%.

Тому, за оцінками аналітиків, результат республіканських праймеріз вирішений, – Дональд Трамп майже напевно стане єдиним кандидатом на президентських виборах у листопаді цього року, що лише посилить його вплив на Республіканську партію. Хоча як пишуть майже всі американські ЗМІ, саме в Нью-Гемпширі переважає поміркований електорат республіканців (тобто не трампісти). Також там багато так званих незаявлених виборців (які не визначилися, чи вони за республіканського кандидата у президенти, чи за демократичного). Саме на боротьбі за останніх і зосередилася Гейлі. Незважаючи на поразку в цьому штаті Буша 2000 року, президентські вибори він зрештою виграв. Хоч від 2004 року Нью-Гемпшир голосував за кандидата від Демократичної партії, Байден також програв тут праймеріз на шляху до Білого дому 2020 року.

Тому, як бачимо, в доволі заплутаній американській системі виборів усе може дуже несподівано та швидко змінитися. Проте в разі з Дональдом Трампом усе складніше, бо фактично одна людина завдяки популярності серед базового електорату республіканців тримає всю партію. Це дуже яскраво проявилося в Конгресі, який від вересня минулого року заблокований республіканцями через вимоги до “стелі” держборгу та посилення безпеки на кордоні з Мексикою.

Проте нагадаємо, що спочатку ці вимоги висували переважно трампісти, блокуючи голосування всіх інших рішень, включно з допомогою Україні, Ізраїлю та Тайваню. Проте в міру зростання рейтингів Дональда Трампа, який дуже вчасно зловив хвилю народного запиту на зменшення податків і боротьбу з нелегальною міграцією, особливо серед республіканського виборця, його почали підтримувати й поміркованіші законодавці від Республіканської партії. А останні опитування свідчать, що запит на боротьбу з нелегальною міграцією (35%) серед усіх виборців випередив навіть проблему інфляції (32%).

Все ж, незважаючи на рейтинги, майбутнє президентство Трампа все ще під питанням. Численні опитування свідчать, що в разі обвинувальних судових вироків 30% республіканських виборців не хотіли б бачити Трампа в Білому домі. До речі, губернатор-республіканець штату Нью-Гемпшир Кріс Сунуну підтримав саме Ніккі Гейлі, хоча потім дещо пом’якшив свою риторику, додавши, що проголосує за Трампа, якщо той не буде визнаний злочинцем. Що ж інкримінують Трампу та коли будуть вироки?

За дивним збігом обставин, 4 березня, за день до “супервівторка”, починається розгляд по суті кримінальної справи про ймовірний вплив Трампа на скасування результатів президентських виборів-2020 і штурм Капітолію 6 січня 2021 року. Тобто, власне, йому інкримінують спробу держперевороту. Проте навіть якщо суд визнає Трампа винним, в історії США ще не було прецедентів застосування 3-го розділу 14-ї поправки до конституції, яка забороняє обіймати держпосади тим, хто брав участь у заколотах проти держави (ця поправка з’явилася після громадянської війни у США – ред.).

Хоча за оцінками численних експертів та аналітиків, і це грає на руку Трампу, який вдало піариться на всіх цих судових розглядах. Варто лише поглянути на рішення окремих штатів. У Мені та Колорадо Трампу заборонили балотуватися на праймеріз від Республіканської партії. Верховний суд штату Міннесота, навпаки, відмовився запроваджувати аналогічне рішення. А от Верховний суд штату Мічиган постановив, що це питання варто вирішувати Конгресу. Тож тепер доля судових вироків проти Трампа та його майбутнє президентство – в руках Верховного суду США. Хоча тут теж є нюанси з огляду на 14-ту поправку, яка жодного разу не застосовувалася.

Євросоюз у паніці: чому ставка Путіна може бути помилковою

У Демократичній партії неодноразово натякали, що Джо Байдену буде легше конкурувати з Дональдом Трампом від республіканців на президентських виборах, ніж із Ніккі Гейлі (хоча наразі опитування свідчать, що Трамп випереджає Байдена). Можливо, це частково через поважний вік як Байдена (81 рік), так і Трампа (77 років). The Hill пише, що демократи вже використали в соцмережах проти Трампа його обмовку на одному з передвиборчих мітингів, коли він сплутав Ніккі Гейлі з колишньою спікеркою Палати представників Ненсі Пелосі.

Щоправда, це сталося лише після того, як про “вік” і “психічний стан” Трампа після цієї обмовки почала публічно говорити сама Ніккі Гейлі. Та й, власне, демократи відплатили тією ж монетою, яку республіканці всі ці роки використовували проти Байдена, висміюючи його обмовки, падіння на сцені чи трапі літака, мовляв, він не може нормально виконувати президентські обов’язки. Хоча різниця у віці між Байденом і Трампом лише 4 роки.

Проте передвиборча кампанія лише починається, тому все ще попереду. Хоча в Європі вже б’ють на сполох. В авторській колонці для Daily Mail колишній британський прем’єр Борис Джонсон пише, що не вірить у відмову Трампа й надалі підтримувати Україну в разі його перемоги на президентських виборах у США, нагадуючи, що саме Трамп 2014 року надав українцям протитанкові ракетні комплекси Javelin (що довго блокував Барак Обама – ред.).

“Я просто не можу повірити, що Трамп кине українців. Навпаки, зрозумівши, що з Путіним не можна домовитися, я вважаю, що є велика ймовірність того, що він подвоїть зусилля і завершить розпочате – дасть їм те, що потрібно для перемоги”, – зазначає Борис Джонсон.

Але в ЄС панікують небезпідставно. Там пам’ятають роки президентства Трампа, надто – саміт НАТО в Брюсселі 2018 року, коли він погрожував ледь не виходом США з Альянсу, якщо союзники не збільшать оборонні витрати принаймні до 2% ВВП. Не можна сказати, що цей шантаж тоді не спрацював. Але хто знає, чи справді це був шантаж?

Наприклад, у книжці оглядача The Washington Post Джоша Роджина зазначається, як Трамп 2019 року сказав одному американському сенаторові, що він нічого не зробить, якщо Китай нападе на Тайвань. А зараз половина виборців MAGA (саме трампістського крила, скорочено від головного слогану Трампа на виборах-2016 Make America Great Again – “Зробимо Америку знову великою” – ред.) хочуть виходу США з НАТО, тоді як більшість інших виборців Республіканської партії – проти.

Прем’єр Бельгії Александер де Кроо попереджає: Європа має бути готовою жити самостійно, не покладаючись на США, у разі другого президентського терміну Трампа. Очільниця Європейського центрального банку Крістін Лагард, говорячи про друге “пришестя” Трампа, називає це загрозою. Депутат Бундестагу від ХДС Норберт Реттген закликає уряд Олафа Шольца прискорити виробництво зброї, щоб Україна могла протистояти Росії навіть без допомоги США.

Проте країни-члени ЄС не поспішають готуватися до “європейської стратегічної автономії”. Про це вкотре заявив президент Франції Еммануель Макрон, чим спровокував “гнів” Берліна, мовляв, у Парижі можуть лише гарно говорити, бо Франція наразі виробляє до 20 тисяч снарядів калібру 155 мм на рік, чого Україні вистачить лише на кілька днів боїв. За даними Кільського інституту світової економіки, Німеччина – на другому місці після США за обʼємом надання військової допомоги Україні. Але це переважно стара зброя, до того ж Rheinmetall теж особливо не поспішає збільшувати виробничі потужності через відсутність держгарантій.

На цьому тлі заяви Трампа про “припинення війни Росії проти України за 24 години”, якщо він стане президентом, чи що Україні треба поступитися своїми територіями на користь Росії, що не сильно відрізняється від слів Путіна про “визнання територіальних реалій”, звучать більш ніж загрозливо. Володимир Зеленський уже вдруге запросив Трампа до Києва:

“Дональде Трамп, я запрошую вас до України, до Києва. Якщо ви зможете зупинити війну впродовж 24 годин (про що неодноразово говорив 45-й президент США – ред.), то гадаю, що цього буде достатньо, щоб приїхати. В будь-який день”.

Першого разу Трамп уже публічно відмовився від запрошення приїхати до Києва. Цього разу він його просто проігнорував. Проте, дійсно, реальність така, що Європі треба готуватися до більшої самостійності в разі другого можливого “пришестя” Трампа до Білого дому. Хоча й за демократичної Адміністрації ми не бачимо достатньої рішучості й лідерства протистояти Росії, Китаю, Ірану, Північній Кореї та іншим. Інакше ми б не спостерігали розгорання нових конфліктів і точок напруженості в різних куточках світу.