Злочин нацистів, що забрав життя мільйонів: що варто знати кожному про трагедію Голокосту
У світі, 27 січня, щороку вшановують день пам'яті жертв Голокосту. Відповідну ініціативу Генеральна Асамблея ООН ухвалила 19 років тому – 2005 року. Серед шести ініціаторів – Україна. У нас, до слова, ця дата офіційно стала Днем пам'яті жертв Голокосту лише 2012 року.
ТСН.ua пригадує основні факти жахливих подій.
Внаслідок жорсткої політики нацистів тоді загинуло від 1,5 до 2,2 мільйона людей. Під знищення потрапили третини усіх євреїв у світі та представників низки інших національностей.
Зеленський вшанував день пам’ять мільйонів жертв Голокосту
Глава держави наголосив, що кожне нове покоління має знати правду про Голокост. Це дуже важливо для того, щоб людське життя залишалося найвищою цінністю для всіх народів світу.
“Злочину нацистів, якому ніколи не буде забуття. Рукотворної катастрофи, яка забрала життя мільйонів невинних людей. Шість мільйонів євреїв були вбиті. Так само важливо пам’ятати про подвиг тих, хто ще не знав, чи зло програє, але попри все беріг у своїй душі добро й рятував життя інших. На жаль, ми не знаємо всіх таких історій порятунку, багато імен Праведників та рятівників залишилися невідомими. Але кожне ім’я, яке відоме, має бути збережене навіки. Щоб людство завжди пам'ятало, що навіть у найтемніших обставинах варто вірити й допомагати світлу перемогти”, – написав президент.
Як ініціювали Голокост
Ініцатором трагедії виступив нацистсько-німецький режим на чолі з Адольфом Гітлером. Це пояснювали тим, мовляв, німецькі євреї зрадили Німеччину під час Першої світової війни та несуть відповідальність за її поразку.
Відтак метою стало усунення всіх євреїв і інших небажаних груп з німецького суспільства. Євреїв також звинуватили за економічні лиха Німеччини під час депресії кінця 1920-х — початку 1930-х років.
“Остаточне розв'язання єврейського питання” – термін, який нацистська влада використовувала для позначення плану знищення європейської нації. Реалізація та координація “остаточного рішення” були призначені 20 січня 1942 року на зустрічі старших офіцерів СС і урядовців Німеччини.
Голокост в Україні: Бабин Яр
Ця трагедія стала чорною сторінкою і для України. Найбільшим місцем масового вбивства в Україні був Бабин Яр у Києві. Там нацисти розстріляли понад 30 тисяч людей. Загалом від 1941 по 1943 рік у цьому місці вбили 100 тисяч людей. Серед жертв – підпільники ОУН, комуністи, євреї, роми та в'язні Сирецького концтабору.
Після того, як Україна здобула незалежність, на місце трагедії в Києві приїхав президент США Джордж Буш-старший. 2007 року на місці трагедії відкрили Національний історико-меморіальний заповідник Бабин Яр.
Прикметно, що уже в час повномасштабної війни в Україні російські військові обстріляли пам'ятне місце ракетами. Терористи скоїли цей злочин 1 березня 2022 року.
Табори смерті
Німецька влада зайшла далі і почала створювати на окупованих територіях концтабори, де ув’язнювала євреїв та інші народи.
“Часто розташовані в передмістях великих міст, табори були дуже наочним показником готовності нацистського режиму застосовувати насильство і терор. Ув'язнені в концентраційних таборах перебували в нелюдських умовах і піддавалися тортурам, голоду, а в деяких таборах — медичним експериментам”, – йдеться в повідомленні.
Татуювання ув’язнених
Один із найжахливіших таборів в Освенцимі був єдиною установою, де ув’язненим систематично робили татуювання з їхніми тюремними номерами. Таким чином нацисти намагалися полегшити їх ідентифікацію після смерті від голоду, хвороб або жорстокості в таборі.
Хто поніс покарання
Міжнародний військовий трибунал заснували після Другої світової заснували Сполучені Штати, Великобританія, СРСР і Франція.
Вцілілі високопосадові чиновники Третього рейху постали перед судом в Нюрнберзі.
Серед них були Герман Герінг – віцеканцлер Гітлера та один з найвідоміших нацистських лідерів; міністр закордонних справ Йоахім фон Ріббентроп; Ганс Франк, генерал-губернатор окупованої нацистами Польщі; нацистський ідеолог Альфред Розенберг; і Ернст Кальтенбруннер, старший офіцер СС і глава Головного управління безпеки Рейху”.
Судові процеси на людьми причетними до геноциду тривали роками й включали процес Ейхмана (Єрусалим, 1961); процес Освенцима (Франкфурт, Німеччина, 1953-1965); і випробування Клауса Барбі (Ліон, Франція, 1987 г.) Поля Тувье (Версаль, Франція, 1994 г.) і Моріса Папона (Бордо, Франція, 1998 г.).
Нагадаємо, в Україні 29 вересня вшановують пам’ять жертв трагедії Бабиного Яру – одного з найжахливіших символів Голокосту. Саме цього дня 1941 року нацисти в окупованому Києві влаштували перший масовий розстріл єврейського населення.