Які сили та засоби командування противника може залучити для “стабілізації” ситуації на Курщині: Машовець пояснив
Український військовий оглядач Костянтин Машовець розповів, які сили та засоби командування противника може залучити для “стабілізації” ситуації на Курському напрямку, а в подальшому – для спроби вибити ЗСУ за межі власного прикордоння у Курській області.
Про це оглядач написав у Facebook.
“Тож, спробуємо, по можливості, розібратися… У першу чергу, йдеться про війська (сили) “Ленинградского военного округа” (ЛВО), він же – угрупування військ (УВ) “Север”” (командуючий – г-п. лапин).
Хто забув, нагадаю… це:
- 6-а загальновійськова армія (ЗВА), у складі 138-ї та 25-ї окремих мотострілецьких бригад (омсбр)
- 14-й армійський корпус (АК), у складі 80-ї та 200-ї омсбр
- 44-й АК, у складі 72-ї мотострілецької дивізії (мсд) та 128-ї омсбр
- 11-й АК, у складі 18-ї мсд та 7-го окремого мотострілецького полку (омсп)
- 61-а окрема бригада морської піхоти (обр МП) “Северного флота”
- 336-я обр МП “Балтийского флота”…
Це ті з'єднання та об'єднанання “ЛВО” противника, частини та підрозділи яких – МОЖУТЬ з'явитися “під Курском” у першу чергу. Хоча, на практиці, існує чимало проблем “поточного” характеру, які цьому заважають, або суттєво обмежують можливість російського командування відповідного рівня, стягнути туди вище вказані сили та засоби у “повному форматі”.
Це може бути – задіяння основних складових елементів вказаних сил й засобів на інших операційних напрямках, або значне “плече” маневра, що негативно позначиться на термінах зосередження та розгортання… чи не відповідність реального стану рівня боєздатності їх тому комплексу та обсягу завдань, які росіянам доведеться вирішувати саме на Курському операційному напрямку, причому – без попердньої підготовки чи значного доукомплектування ос та ОВТ, у режимі “зходу”…
Наприклад, батальйони 200-ї омсбр, очевидно, втягнуті зараз у бої на Краматорському напрямку, північніше містоЧасів Яр, повністю витягнути їх звідти – буде складно. Або, 14-й АК, бригади якого задіяні на Придніпровському напрямку…чи 336-а обр МП, що є одним з “основних” з'єднань у смузі дії 5-ї ЗВА противника… також, у цьому сенсі є “проблематичними”, ну й т.д.”, – пояснив він.
За словами Машовця, очевидно, що зібрати на Курському операційному напрямку швидко якесь цільне та структуроване угрупування військ зі “штатних” військ(сил) УВ “Север”, яке буде здатне “вирішувати значні за обсягом та глибиною завдання” (наприклад, витіснити ЗСУ загалом у міжріччі Сейма та Псьола за межи державного кордону), російське командування найближчим часом, навряд чи зможе…
Тобто, на цей момент, на думку оглядача, угруповання може діяти на Курському операційному напрямку такою собі “солянкою” й виключно для вирішення обмеженого кола завдань… Наприклад, утримати визначені райони та рубежі, прикрити важливі комунікації та інфраструктурні об'єкти, й загалом, спробувати завадити процесу розростання та вдосконалення українського плацдарму на Курщині.
“Однак, явно, це дуже довго тривати не буде. Росіяни, з часом, почнуть туди тягнути все більше й більше військ. Вони вже намагаються це робити. Як на мене, в подальшому, у сенсі формування та розгортання додаткового угрупування військ противника на Курському операційному напрямку, варто очікувати, на певне “міжопераційне” перегрупування туди, певного комплекту російських військ зі складу УВ “Запад”, “Юг” та “Восток”…
Ймовірно, йдеться про 1-у танкову армію (ТА), скоріш за все, її 47-ї танкову дивізію (тд) з Куп'янського напрямку, 3-й армійський корпус (АК), у складі 6-ї мсд та 72-ї омсбр, з Краматорського напрямку, або навіть частини та підрозділи 35-ї ЗВА, з Пологівського напрямку.
Про такий розвиток подій говорить фіксація вже раніше переміщенних до складу УВ “Север” підрозділів 83-ї окремої десантно-штурмової бригади (одшбр) та 810-ї й 155-ї обр МП, які, як-то кажуть, були у російського командування ” в моменті – під рукою”… й прибули у смугу УВ “Север”, явно не для блокування української офензиви на Курському напрямку, а для нарощування зусиль в районі Вовчанська… Але, наскільки я розумію, противнику таки доведеться використати частину цих сил, саме на Курському напрямку, а не для “вовчанських штурмів”…
Й знову ж таки, у цьому сенсі російському командуванню буде потрібно “поламати голову” над тим, чим та як заміняти, наприклад, 47-у тд, яка, очевидно, відіграє зараз одну з ключових ролей у “прориві до Осколу”, або якось витягувати з важливого Пологівського напрямку “зайві” батальйони бригад 35-ї ЗВА…ну тощо.
Більше того, як на мене, якщо, навіть, у російського командування й з'являться якісь “додаткові” війська(сили), наприклад у результаті форсування чергового етапу мобілізаційного розгортання, то скоріш за все, воно їх спрямує не на Курський напрямок, а у смугу свого УВ “Центр”… яке зараз активно рветься “максимально західніше” на Покровському та Торецькому напрямках (з останнім, судячи зі всього, вже виникли певні трабли…)”, – пояснив він.
Ще одним можливим “кандидатом на розкуркулення”, на думку Машовця, можуть стати війська (сили) УВ “Днепр”… Однак, зважаючи, на нинішню стратегічну ситуацію, до цього питання російське командування, очевидно, буде підходити “максимально обережно” (воно підозрює ЗСУ у такий собі “злонамеренной” стратегічній “грі” – нібито Курська операція є великим стратегічним відволіканням уваги й примусом російського командування забрати з Південної операційної зони “излишки” їх військ, а самим – тихцем підготувати та провести знову наступ у бік Криму та північного узбережжя Азову)…
“Я не буду, зараз зупинятися на етимології появи цих “бредовых измышлений” в головах російського командування. Воно постійно “ударяется” в якісь ектремуми, стосовно оцінки ЗСУ та їх командування – то, взагалі, відмовляючи їм у здатності до послідовного стратегічного планування, то підозрюючи у широкомасштабних “изощрённых кознях”…
Але, на цьому етапі, росіяни, очевидно, помилилися із визначенням основного змісту українського плану стратегічної оборонної операції (по суті, плану літньо-осінньої кампанії 2024-го року). Й це, виливається у ці вагання, що ми спостерігаємо зараз, стосовно того – де, як й у якому складі далі використовувати основну масу своїх резервів”, – зазначив він.
Резерви ворога
Машовець оцінив і резерви ворога.
“Їх обсяг оцінюється по-різному… Я зустрічав оцінки зразу 3-х рівнів:
- до 12-15 тисяч (які можливо задіяти порівняно швидко…)
- від 50-60 тисяч (загальний обсяг)
- але зустрічалась оцінка, навіть, у 120-150 тисяч (очевидна, зрадо**бська оцінка).
Як на мене, 50-60 тисяч – максимально “близько” до реальних покажчиків (це включно із усіма категоріями – тобто й ті, які відновлюються у статусі “резервів першої черги”, й ті, які формуються та розгортаються “з нуля” й т.д.).
Думаю, та частина резервів, яку російське командування могло би швидко “оперативно розгорнути” у вигляді основного додатку до окремого угрупування оперативно-тактичного масштабу якраз й складає десь “під дивізію” (до 15 тисяч особового складу)”, – підсумував оглядач.
Нагадаємо, наступ ЗСУ на Курщину показав, зокрема, як багато в російської армії вразливих місць. Крім того, це сигнал для союзників Києва, що Україна може змінити перебіг війни.
Читайте також: