Кадр з виставки (фото: пресслужба)
Одна з учасниць проєкту, Раїса, розповіла про свій досвід очікування сина.
"Навесні 2024 року син добровольцем пішов на фронт. 4 липня ми говорили: "Мамо, прийшла моя черга. Я сьогодні йду на нуль. Чотири дні не дзвоніть". 13-го числа сказали, що він зник безвісти. Я рвалася в Запоріжжя. Ми проїхали пів дороги, а там стріляють, повернулися. Почалися дзвінки, оформлення документів", - пригадала вона.
За словами жінки, перша зустріч у спільноті стала для неї переломним моментом. Для виставки вона обрала кілька робіт: "Дім", "Синочок, повертайся" та "Черепаха". Остання символізує її мрію поїхати на море разом із родиною.
Організатори нагадують, що в Україні щонайменше 80 тисяч родин проживають досвід невизначеної втрати. Щодня вони прокидаються з надією отримати новини про своїх близьких.
Кадр з виставки (фото: пресслужба) Експозицію поділено на три тематичні простори. У першому залі представлені мистецькі об’єкти та особисті історії жінок, зокрема їхні цитати та спогади. Другий зал присвячений відеоінсталяції на основі документального фільму з восьми інтерв’ю. Простір доповнює інсталяція "Пульсуючий біль" зі звуком серцебиття. Третя частина експозиції має назву "Війна - це імена". Тут відвідувачі можуть написати на стінах імена тих, кого вони чекають, або кого забрала війна. Виставка "Статус: безвісти. Стан: чекаю (люблю)" триватиме до 30 березня 2026 року у Національному музеї Тараса Шевченка в Києві. Вхід для відвідувачів безкоштовний.