Vinnytsia Times

Молитва, що долає тисячі кілометрів. Як організувати поминальний день там, де немає вашого храму Період Проводів або Радониця - це час, коли мільйони українців традиційно збиралися родинами на цвинтарях, щоб розділити радість Великодня з тими, хто відійшов у вічність. Проте війна розкидала наші сім'ї по всьому світу. Для тисяч людей в евакуації чи за кордоном неможливість прийти на могилу батьків або відвідати рідний храм стає джерелом глибокого болю та почуття провини. Як правильно відзначити поминальні дні в умовах еміграції та чому духовний зв'язок з рідними не залежить від геолокації, розповів у бліц-інтерв'ю для РБК-Україна настоятель Храму Святителя Тарасія Константинопольського Православної Церкви України (ПЦУ) Іван Бобик. Більше цікавого: Жива чи на батарейках? Чи можна на Радоницю ставити електричні свічки на могили та що каже церква Молитва без кордонів У церкві наголошують: Бог чує людину в будь-якій точці планети. Якщо ви перебуваєте в країні, де немає українського храму, або обставини не дозволяють його відвідати, це не привід відмовлятися від поминання. Щире звернення до Бога вдома, на самоті чи в колі родини, має таку ж силу, як і церковна записка. Головне - це внутрішня зосередженість та любов, з якою ви згадуєте померлих. Проте, окрім слів, існують і конкретні дії, які мають величезне духовне значення. Сила справ милосердя Експерти з духовних питань зауважують, що найкращим пам'ятником для спочилих є те добро, яке ми продовжуємо робити від їхнього імені. Для тих, хто далеко від дому, саме благодійність стає містком, що єднає світи: "Вони можуть помолитися у своїх особистих, приватних молитвах. У нашому поминанні має бути молитва, в першу чергу, звісно. Але також, поминаючи померлих, ми можемо робити справи милосердя. І вони принесуть велику користь", - каже настоятель ПЦУ Він нагадав, які саме добрі справи та прояв милосердя можна робити: "Добрі справи заради спочилих - це така, духовна користь. Це, наприклад, милостиня, допомога нужденним, хворим... Підтримка хворих у лікарнях, чи підтримка дітей у сиротинцях, чи літніх людей. І, знову ж таки, підтримка Збройних сил України. Це - кожна людина може зробити. І такі справи - є дійсно проявом нашої любові, який приносить користь нашим померлим" - наголосив Іван Бобик. Як реалізувати "Радоницю" за кордоном Якщо ви хочете вшанувати пам'ять рідних "з користю", зверніть увагу на такі формати:

1. Донат на ЗСУ. Підтримка тих, хто захищає наше життя сьогодні, є найвищою формою вдячності поколінням предків.
2. Волонтерство у місцевих громадах. Допомога українським центрам, лікарням чи літнім людям у країні вашого перебування.
3. Адресна допомога. Надішліть пакунок із необхідними речами у дитячий будинок чи хоспіс в Україні від імені вашої родини.

Пам'ятайте, що Радониця - це свято надії, а не розпачу. Ваша діяльна любов, втілена в допомогу іншим, є найкращим доказом того, що пам'ять про ваших рідних жива і приносить світло в цей світ, де б ви не були. Ще більше цікавого: Підготовка до Проводів: священник ПЦУ пояснив, коли на цвинтарі краще не прибирати Радониця 2026: чи можна подавати записки за нехрещених та як молитися за самогубців